My Great Web page


Интернет реклама УБС

Ми не ідіоти, ідіоти не ми

Головна сторінка ! АНАЛІТИКА ! Ми не ідіоти, ідіоти не ми

На зорі радянської влади, в двадцяті-тридцяті роки минулого століття, влада на території 1/6 земної суші боролася з неграмотністю. За парти сіли далеко не школярі та ковзаючи своїми робочими мозолями по букварі, вчили:”Ми не раби, раби не ми”.

З тих пір пройшло майже століття. Немає вже тої країни, Радянського союзу. В світовій павутині гуглять немовлята. А з безграмотністю так і не покінчено.

Не покидає щире бажання знайти щось спільне між нами і тими, хто такі як і ми, тільки у владі. Нести важку ношу якої, заставили все таки їх ми.

Свого часу вражаюче, вибачте, вразила наша спільна любов до “шари”. Коли ми не дали себе в образу в тому, що влада собі дозволяє кожного дня. І проявили ми тоді такі ж якості, які проявляє влада – об’єднались в спільній любові до “шари”.

На цей раз теж вражаюче вразило спільне бачення один одного.

Ми то думали, що живемо в країні ідіотів, поглядаючи в сторону тих, кого заставили бути у владі. А, виявляється, навпаки.

Влада, устами підполковника міліції, заступника начальника Святошинського районного відділу міліції Києва Миколи Зеви, відкрила нам невідоме раніш своє бачення життя в країні ідіотів.

“Я не можу працювати в такій обстановці, мля, страна ідіотів, мля. Я не збираюся тут працювати” – зізнався міліцейський чиновник.

Це коли, активна частина киян, активні українці, вийшли на захист чергової вирубки лісу, де мають збудувати черговий кабак.

Виправляючи, до речі, наші ж помилки. Тому як, одного разу бабці за гречку вибрали депутатів собі та такого ж мера. А ті приймають рішення де, коли і що будувати. Й до них жодних претензій – свій борг вони віддали… гречкою. З бабцями вони розрахувались, а з тими, на яких напала відчайдушна зайнятість, невиліковне бажання виїхати на природу, на море (перевибори мера Києва були влітку 2008-го… пам’ятаєте), проста байдужість, і це в той надзвичайно важливий момент вибору, коли у нас запитують:”Оберіть кого-небудь!?”, вони й не повинні рахуватись – своїм правом вибору такі не скористались, віддали це право вирішувати своє майбутнє іншим. Вони й піклуються про нас – черговий кабак не за горами.

Тому й не розуміють ми їх, а вони нас. Ми їм надаємо право за нас вирішувати наше майбутнє, не йдемо на вибори – робіть що хочете (одні бабці розуміють, що гречка всьому голова). А потім не “в’їзжаємо”, коли вони роблять те, що хочуть. Невже Країна ідіотів? Якщо не змінимось ми, не зміняться й вони. Й так будемо дивитись один на одного. Як на ідіотів.

Чергові вибори мера Києва знову влітку. Знову буде безліч справ, які завадять обирати. Знову море. А для бабусь вже готують кільку.

Тільки й досі не “в’їхав”,  так обрали того разу бабці мера. Щось його не видно. Чи все таки його нам призначили? А  можливо, космос винуватий….


Коментарі не дозволені.



bigmir)net TOP 100
WordPress: 28.27MB | MySQL:40 | 0.279sec