My Great Web page


Интернет реклама УБС

Цей загадковий день, 8 Березня

Головна сторінка ! ЖИТТЯ ! Цей загадковий день, 8 Березня

Ти вже, мабуть, рулюєш по Місісіпі. Дивись там! Вчасно гальмуй… на поворотах.

Дивна пора у нас… Березень. З першого числа, вже було все – зимові морози й весняна відлига, лапатий та мокрий сніг й звичайний дощ, закрите важкими хмарами небо й радісне тепле сонце. Близько семи ранку заходить до мене в спальню.. і нагадує про весну. Не пам’ятаю подібного раніш. І хоча зараз ночами мінусова температура, вдень все тепліше. Вчора не витримав, зайшов в ліс. Людей більше ніж на Хрещатику. Багаття, шашлики, горілка. Тусуються. Я лише бурульки розглядав. Чи набухли, чи ні. І помітив до глибини болючу картину. Мандруючи лісом, дзвонив до чарівної половини людства. І одна, і друга, і третя футбол дивилася. Окремо, звичайно. То Динамо з Ворсклою 2:0. То Карпати – Шахтар 1:0.  Розказували мені про цікаві моменти матчу. А в цей час я, як останній ботанік… бурульки роздивлявся. Світ перевернувся!!! З ніг на голову.

Цікаві твої спостереження на рахунок жіночої половини на 8 березня.  Коли вони хочуть більшого, в цей день. А дають все менше. Напередодні того сурового для нас дня, намагаючись розвіяти свої тяжкі сумніви, шукав відповідь на це болюче питання. Чому вони такі в цей звичайний день. Та й чоловіки, дивлячись на них з вікна, коли так метушаться як ненормальні, з мутним поглядом, але з квітами, як ті мурахи понуривши голови, йшли по якійсь, кимось прокладеній стежці. Таким чином я, як на мій погляд, дійшов «до першоджерел». Свято Жіночий день 8 Березня, нам якогось біса нав’язав Микита Хрущов чи то в 1960, чи то в 1961 році. І з того моменту ми, вшановуємо цей дикий ритуал, згадуючи не злим тихим словом його, а також Розу та Клару. Прочитавши в церковних «талмудах», виявив, немає такого свята, свята жінок. Його й не може бути апріорі в християнстві, так як культивує шанобливе ставлення до жінки на протязі всього року. І цим традиціям тисячоліття. 1025 скоро, якщо точніше. І вони нам передавалось з покоління в покоління, так би мовити “воно” в нас в генах. А дикому ритуалу всього півстоліття. І в цей день, ми чоловіки, з відлюдькуватим поглядом в очах, не знаючи традицій сього ритуалу, намагаємось грати якусь роль. Та й прекрасна половина в шоці. Бачить якусь метушню, та не може ніяк зорієнтуватись в ситуації.

Після лісу пішов в парк Перемоги. Весна відчувається. На лавочках вже сидять… діви. То парочками, є й поодинокі. Подобається мені цей парк. Та й дівиці, як колись казав один знайомий: «Весною вони всі красиві, чомусь».

Ти уважніше рулюй там. Місісіпі все таки… Не Амазонка, навіть не Ніл.


Коментарі не дозволені.



bigmir)net TOP 100
WordPress: 17.02MB | MySQL:40 | 0.165sec