My Great Web page


Интернет реклама УБС

Чия окупація краща?

Головна сторінка ! ЖИТТЯ ! Чия окупація краща?

На 9 Травня, один знайомий прислав смску – привітання:

Так выпьем же этой, весенней порою,
За нашу победу, за наших героев.
За то, что сегодня мы радуем глотку,
Не шпиком и шнапсом, а салом и водкой.
 

Оцінивши гумор, переслав її своїй знайомій. Реакція була неадекватна якась.

Вона й наразі вважає чомусь, що якщо б друга світова закінчилась з іншим результатом, перемогою гітлерівської Німеччини, то ми б не тільки би не бачили ні шпика, ні шнапсу, і навіть мріяти про нього не могли б.

І в тому, і в іншому випадку Україна була б в окупації. Чому в нас ще існує якась ілюзія, що інші окупанти кращі? Бо вони рідніші?

При любій окупації, окупанти забирають природні, матеріальні, людські та інші ресурси собі. Ну така природа окупації, її сенс. І лише з барського столу щось перепадає окупованим. При радянській кращі  уми України працювали, в кращому випадку в Москві, і в кращому випадку за квартиру на Кутузовському проспекті та доступом до закритих розподільників благ. В іншому ж просто, сидячи як Корольов за колючим дротом, обмірковували схему роботи ракетного двигуна. А скільки українців освоювали Соловки, Волго-Дон та безкраї простори Сибіру.

Недосвідчений свого часу диктатор Гітлер, будуючи концентраційні табори, вивчав досвід у свого більш досвідченого колеги Сталіна. Структура таємної поліції (гестапо) мавпувалась з перевіреної на багатьох життях структури НКВС.

Різниця німецької окупації тільки в тому, що Корольов працював би над схемою ракет Фау в Берліні чи десь поблизу до нього (по іронії він якраз і працював над викраденими схемами ракет Фау, але в інших місцях). А робоча сила освоювала би безкраї простори Європи. Що знову ж таки по іронії, вона це робить. Але вже з запізненням більш ніж на півстоліття.

Пам’ятаю бабка розказувала, що зайшли німці в двір і забрали корову. Вона пішла до їх командирів та поплакалась. І хоча корови вже не було, але 150 марок повернули. Я не пробую обожнювати німецьких окупантів, але коли російські окупанти вивозили щось з дворів, про компенсації мабуть не згадає ніхто.  Тому що в цьому випадку робилось все набагато цинічно.  При російській окупації з дворів селян вивозили наші, активісти, комсомольці й інша шантрапа. Але вони виконували волю тих п’яти членів політбюрої, які десь там вночі прийняли таке рішення. І це рішення приймалось в Кремлі, Москві, рідними окупантами. А виконувалось місцевими виконавцями. Причому завзято.

Два оскаженілих маніяки-карлики щось не доділивши після пакту Рібентропа-Молотова, або, скажімо так, захотівши ще більше захватити, окупувати, кинули на жахливу бійню десятки мільйонів людей. І нашим героям доводилось вибирати, або “За родіну, за Сталіна” бігти назустріч окупантам в одному напрямку, або з нецензурною лайкою бігти в зворотньму, до родіни, яка чекала загороджувальними загонами НКВС того ж Сталіна. Назустріч до своїх окупантів.

І навіть після 20 років незалежності, до якої нації прагнуть, виборюють в муках, чомусь не покидає нас палка любов до окупантів. До наших. До рідних.


Коментарі не дозволені.



bigmir)net TOP 100
WordPress: 28.14MB | MySQL:35 | 0.288sec